UA
EN
RU
ПІСЛЯСЛОВО

Замовчування правди, перекручування фактів, „індивідуальна” робота з громадськими і політичними діячами, тиск на уряди суверенних держав, домінування вузькополітичних інтересів над загальнолюдськими цінностями стали головною причиною того, що у 1932-1933 роках на захист і підтримку винищуваного голодом і репресіями народу Радянської України виступили фактично лише прості люди, релігійні і громадські організації, а не тогочасне світове співтовариство, його парламенти і уряди.

Документи Державного архіву Львівської області ще і ще раз змушують нас замислитись над минулим і вкотре переконатись у тому, що:

- Голодомор тридцятих років ХХ століття був викликаний штучно і служив реалізації людиноненависницьких параноїдальних планів тогочасного сталінського режиму;

- лише в умовах бездержавності Україна була приречена пережити трагедію геноциду або якусь іншу і, навпаки, тільки самостійна суверенна держава може належним чином відстоювати життєві інтереси свого народу;

- попри надумані відмінності, штучне підтримування на побутовому і політичному рівнях деякими силами різниці між “Сходом” і “Заходом”, український народ – єдиний. Про це свідчить масовий рух солідарності західноукраїнського населення та української діаспори у світі з голодуючими братами в Радянській Україні, на Кубані та Північному Кавказі.

Рік 2008 проголошено Президентом України Роком пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Злочин тоталітарного режиму більш ніж 75-літньої давнини багатьма країнами визнано актом геноциду проти українського народу і - прийде час - це визнає уся світова спільнота.

Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевими держадміністраціями та радами розроблено і реалізуються заходи щодо відзначення сумних 75-х роковин.

До цих заходів разом з іншими працівниками Державного архіву Львівської області приєднуються і автори-упорядники збірника. П’ять років тому у ході меморіальних заходів з нагоди 70-х роковин Голодомору в Україні через перший, значно менший за обсягом випуск збірника та публікації в ЗМІ, ними було запропоновано щорічно 29 жовтня, у день здійснення акцій жалоби і протесту 1933-го року, проводити дні пам’яті жертв Голодомору. Цей голос долучився до думки широкого українського загалу і ось за ініціативою Президента нашої держави Україна щороку у листопаді відзначає День пам’яті жертв Голодоморів.

... Минулого не повернути, мертвих не воскресити. Але знати історію, щоб робити з неї висновки, запобігати трагедіям у майбутньому – наш громадянський обов’язок. Про це з глибини десятиліть волають архівні документи.

 

випадковий матеріал
Буклет «Заньквівчани», Львів, 1998