UA
EN
RU

Поряд із голодомором, Другою світовою війною однією із найтрагічніших сторінок у новітній історії України були депортаційно-переселенські акції проти українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підсяння у 1944-1946 роках, в результаті яких сотні тисяч наших співвітчизників були вивезені з рідних домівок і часто позбавлені елементарних умов існування.

В історіографії це питання знайшло своє відображення здебільшого на рівні узагальнюючих цифр і фактів. Конкретна статистика стосовно окремих повітів і сіл майже не розроблена. Дана стаття покликана частково заповнити цю прогалину.

Об’єкт нашого дослідження – документи Управління у справах евакуації українського, польського, чеського, словацького населення при Раді Міністрів УРСР.

Вищеназвані документи – першоджерело усіх публікацій щодо депортаційно-переселенських процесів українців у 1944-1946 роках. Десятками років вони зберігалися у відомчому архіві Міністерства праці і соціальної політики України у Києві, а з серпня 1998 року після переміщення до Державного архіву Львівської області інтенсивно використовуються для надання довідок окремим громадянам. Через напівзакритий характер відомчого архіву у Києві та постійне використання документів архівістами у Львові дослідники майже не знайомі із цими джерелами і вони практично не введені до наукового обігу.

Всі документи фонду зосереджені у 19 описах (за числом районних уповноважених плюс 1 опис – алфавітні списки). Адміністративних же повітів, з яких відбувалося примусове переселення, є дещо більше. Так, до 18 описів увійшли дані про депортоване українське населення із Ярославського, Ланцутського, Лежайського, Пшеворського, Жешівського (Ряшівського), Томашівського, Володавського, Грубешівського, Перемишльського, Холмського, Саноцького, Березівського, Кросненського, Ліськівського, Тарнобжеського, Ново-Торгського, Ніського, Білгорайського, Ново-Сончського,Горлиць кого, Любачівського, Замостівського, Радзінського, Красноставського, Любартівського, Ясловського повітів і м. Любліна.

За видами джерел документи поділяються на декілька груп:

  1. алфавітні списки голів двору;
  2. заяви голів двору про згоду на так зване переселення;
  3. посімейні списки;
  4. описи майна;
  5. поешелонні списки.

Алфавітні списки – це документи вторинного обліку і виконують чисто практичну функцію пошуку конкретної сім’ї у посімейних або поешелонних списках. Алфавітні списки мають такі графи: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору, його рік народження; село, з якого відбувалося примусове переселення; кількість членів сім’ї, що виселялися; кількість залишеної землі; сума залишеного майна; область переселення; номери справ та аркушів у поешелонних, посімейних списках та описах майна на голову двору. Порівняно з посімейними та поешелонними алфавітні списки не мають відомостей про усіх членів родини. Вони складені у двох варіантах – за повітами та за алфавітом.

Заяви голів двору несуть відносно невелику інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору; місце проживання; підпис; дата. У багатьох випадках підпис і дата відсутні, що пов’язано, мабуть, із неписьменністю.

Основу документів примусового переселення складають посімейні списки та описи майна. Посімейні списки мають такі графи: номер за порядком; прізвище, ім’я, по-батькові, рік і місце народження усіх членів сім’ї, починаючи з голови двору; стать; родинне відношення до голови двору; область, до якої переселялися; зрідка (наприклад, списки Володавського повіту) - дата переселення.

Посімейні списки дають змогу:

-          визначити населені пункти у розрізі повітів, з яких відбувалося переселення;

-          встановити загальну кількість примусово переселених сімей і людей з того чи іншого населеного пункту;

-          виявити конкретну особу переселенця з його короткими біографічними даними.

Мусимо визнати, що у посімейних, поешелонних списках та описах майна іноді є деякі суперечності при написанні імен Федір чи Теодор, Осип чи Йосип, Стах, Євстахій чи Станіслав та ряду інших. Тобто в одних списках написано одне ім’я, в інших – друге. Те ж саме стосується і років народження окремих громадян.

У посімейних списках непоодинокими фактами є наявність списків жителів одного і того ж села у різних описах. Це пов’язано із хронологічними рамками переселення, коли частина жителів села була виселена у 1945 році, а інші – у 1946 році. Одними займався один районний уповноважений, іншими – другий. Так, із села Млини Ярославського повіту спочатку у 1945 році було примусово переселено разом зі своїм повітом 148 чоловік (47 сімей), а у 1946 році вже разом із Любачівським повітом – 788 чоловік (193 сім’ї). Ці дані містяться у різних описах відповідно №1 та №12[1]. У 1946 році жителі ряду сіл Ярославського повіту Халупки Хотинецькі, Млини, Будзин, Молодич, Корчова, Кочмари у кількості 1570 чоловік (380 сімей) були примусово переселені разом із жителями Любачівського повіту (опис №12)[2].

У 1945 році подібна ситуація була із частиною жителів сіл Дмитровичі, Замихів, Замістя, Городиславичі, Сколошів, Лясківка, Рокитниця, Дубковичі, Чесмеровичі, Дубиця і Заболотці (955 чоловік, 236 сімей), які були примусово переселені не зі своїм Ярославським, а із Перемишльським повітом, що підтверджує опис №5[3].

Про кількісний склад примусово переселених українців, наприклад, із Ярославського повіту свідчить наступна таблиця, складена за підрахунками посімейних списків (описи №№1, 5, 12):

№ з/п

 

Населений пункт

К-сть переселенців

К-сть переселених сімей

 

До якої області переселили

1

м. Ярослав

1066

462         

Львівська, Волинська, Чернігівська, Одеська, Ворошиловградська, Станіславська, Дрогобицька, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська

2

Передмістя Дольне

524

164

Станіславська

 

3

Мишталі                 

119                        

34

Станіславська

4

Ставки

103

26

Станіславська

5

Миротин

92

32

Тернопільська

6

Полкіни

266

72

Станіславська, Тернопільська, Дрогобицька

7

Гориця, ВоляБухівська

181

39

Станіславська

8

Муніна

9

3

Тернопільська, Станіславська

9

Тучапи

43

10

Станіславська

10

Висоцько

679

166

Тернопільська

11

Запалів

632

146

Тернопільська, Львівська, Волинська

12

Маковисько

743

179

Тернопільська

13

М’якиш Старий

112

21

Львівська, Тернопільська

14

Ніновичі

992

233

Львівська

15

Тухля

355

68

Львівська

16

Бобрівка

454

99

Тернопільська

17

Ветлин

1118

278

Тернопільська

18

Вілька Запалівська

378

85

Тернопільська

19

Грабовець

361

95

Тернопільська

20

Дуньковичі

83

20

Львівська

21

 Заліська Воля

563

144

Тернопільська

22

Корениця

580

131

Тернопільська

23

Конячів

135

30

Тернопільська

24

Ольхова

54

14

Тернопільська

25

Рижкова Воля

687

170

Тернопільська

26

Харитони

158

36

Тернопільська

27

Собятин

280

65

Тернопільська

28

Сурохів

1077

207

Тернопільська

29

Ляшки

729

174

Тернопільська

30

Лази

842

202

Тернопільська, Львівська

31

Мякиш Новий

839

184

Тернопільська

32

Дубровиця

667

167

Станіславська, Тернопільська

33

Адамівка

185

46

Дрогобицька

34

Павлова

378

86

Тернопільська

35

Майдан Синявський

52

9

Тернопільська

36

Слобода

319

77

Дрогобицька

37

Красне

144

34

Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська

38

Дібча

617

142

Дрогобицька, Львівська

39

Теплиця

2091

482

Тернопільська, Харківська, Полтавська, Одеська, Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Миколаївська, Волинська

40

Радимно

625

180

Львівська, Волинська, Тернопільська, Станіславська

41

Сколошів

326

213

Тернопільська, Волинська, Львівська

42

Задіброва

128

33

Волинська

43

Святе

939

273

Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Дрогобицька

44

Острів

72

19

Волинська, Дрогобицька

45

Заболотці

340

80

Дрогобицька

46

Людків

25

5

Волинська

47

Засяння

124

33

Тернопільська

48

Сосниця

2145

644

Станіславська. Тернопільська, Львівська

49

Вязівниця

163

45

Станіславська, Дрогобицька, Львівська

50

Молодич

152

41

Станіславська, Тернопільська

51

Радава

36

11

Дрогобицька, Станіславська

52

Зарадава

8

2

Львівська. Станіславська

53

Сурмачівка

122

26

Тернопільська, Львівська

54

Цетуля

494

116

Тернопільська, Львівська

55

Млини

936

240

Тернопільська, Львівська, Станіславська

56

Хотинець

769

190

Тернопільська, Львівська

57

Халупки Хотинецькі

421

110

Тернопільська, Львівська

58

Грушовичі

50

16

Львівська

59

Будзин

264

56

Дрогобицька. Тернопільська

60

Прухник

105

31

Тернопільська, Львівська, Станіславська, Дрогобицька

61

Хожув

69

16

Станіславська, Херсонська, Тернопільська, Волинська

62

Свободна

12

6

Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька

63

Хавловичі

75

16

Тернопільська

64

Йодлівка

28

8

Тернопільська

65

Розбуж

255

66

Тернопільська, Дрогобицька

66

Крамарівка

289

73

Тернопільська, Дрогобицька

67

Реплин

148

31

Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька

68

Угорка

270

59

Станіславська, Тернопільська

69

Розвениця

22

5

Львівська

70

Воля Розвеницька

365

89

Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська

71

Повнятичі

343

83

Дрогобицька, Львівська, Тернопільська

72

Частковичі

218

53

Тернопільська, Львівська, Дрогобицька

73

Тиневичі

116

33

Тернопільська, Станіславська, Львівська, Дрогобицька

74

Чудовичі

87

25

Тернопільська, Дрогобицька

75

Рожнятів

174

46

Тернопільська, Дрогобицька, Станіславська

76

Синява

47

12

Станіславська, Дрогобицька, Львівська

77

Піскоровичі

1365

301

Львівська, Тернопільська, Станіславська, Волинська, Одеська

78

Рудка

262

63

Тернопільська, Харківська

79

Пігани

47

11

Тернопільська, Львівська, Дрогобицька

80

Монастир

154

35

Станіславська, Львівська, Дрогобицька

81

Червона Воля

60

19

Станіславська, Львівська

82

Черче

31

11

Тернопільська, Львівська

83

Дибків

91

49

Тернопільська, Львівська, Одеська, Херсонська, Станіславська

84

Вилева

130

32

Станіславська, Львівська, Тернопільська

85

Добра

706

160

Тернопільська, Дрогобицька, Одеська, Станіславська

86

Лежахів

287

72

Тернопільська, Львівська, Станіславська

87

Добковичі

260

66

Станіславська, Тернопільська, Херсонська

88

Боратин

362

86

Станіславська, Херсонська

89

Корчова

81

21

Тернопільська

90

Кочмари

76

19

Тернопільська

91

Дмитровичі

402

106

 

92

Замихів

137

36

 

93

Замостя

14

3

 

94

Лясківка

46

9

 

95

Рокитниця

6

1

 

96

Дубковичі

3

1

 

97

Чесмеровичі

27

9

 

98

Дубиця

1

1

 

Пшеворський повіт

 

Пшеворськ

12

3

Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська

 

Кречовичі

165

43

Дрогобицька, Тернопільська

 

Бібрка

89

21

Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська

 

Сеннів

36

10

Тернопільська, Дрогобицька

 

Жуклин

9

1

Дрогобицька

 

Ніжатиці

7

1

Тернопільська

                           Жешівський повіт

 

Бяла

150

41

Львівська

 

Залісся

27

8

Львівська, Тернопільська

 

Тарнов

9

4

Одеська, Рівненська

                           Лежайський повіт

 

Лежайськ

223

69

Станіславська

 

Старе Місто

128

37

Станіславська

 

Прихоєць

116

39

Станіславська

 

Сідлянка

159

45

Станіславська

                           Ланцутський повіт

 

Тарнавка

842

223

Тернопільська

 

Гусів

9

3

Тернопільська

 

Ожанна

350

95

Тернопільська, Одеська

 

Жухів

334

80

Станіславська, Одеська, Львівська

 

Дубно

1719

387

Волинська, Станіславська, Тернопільська, Херсонська

 

Гадлі Шклярські

101

27

Тернопільська, Станіславська

 

Видачів

28

6

Тернопільська

Отже, із 99 населених пунктів Ярославського повіту було примусово переселено 34007 українців ( 8728 сімей )[4].

Разом із Ярославським повітом були примусово переселені українці із Пшеворського (Пшеворськ, Кречовичі, Бібрка, Сеннів, Жук лин, Ніжатиці), Жешівського (Бяла, Залісся, Тарнов), Ланцутського (Карнавка, Гусів, Ожанна, Жухів, Дубно, Гадлі Школярські, Видачів), Лежайського (Лежайськ, Старе Місто, Прихоєць, Сідлянка) повітів. Це складало 4513 чоловік (1143 сім’ї)[5]. До деякої міри це умовне розділення, оскільки адміністративно-територіальний поділ довоєнної Польщі був іншим. Отже, разом із 20 населеними пунктами вищеназваних повітів із Ярославщини у 1944-1946 роках було примусово переселено 38520 чоловік (9871 сім’я).

Як свідчить вищенаведена таблиця, у повіті було 23 населених пункти, з яких примусово переселили 500 і більше українців. Найбільше їх було переселено із: Ніновичів (992 чоловіки, 278 сімей), Ветлина (1118 чоловік, 207 сімей), Теплиці (2091 чоловік, 482 сім’ї), Святого (939 чоловік, 273 сім’ї), Сосниці (2145 чоловік, 644 сім’ї), Ярослава (1066 чоловік, 462 сім’ї)[6].

Найчастіше переселенці скеровувалися до західних областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Волинської.

Із таких населених пунктів як Добковичі, Ярослав, Хожув, Рудка, Дибків, Добра українці були переселені поряд із західними у центральні, східні і південні регіони України. З м. Ярослава, наприклад, українці були вивезені до 11 областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Дрогобицької, Волинської, Рівненської, Чернігівської, Полтавської, Херсонської, Одеської, Ворошиловградської.

Цінна інформація міститься в описах майна. Це прізвище, ім’я, по батькові голови двору; населений пункт; кубатура житлових і господарських будівель і їх сума; кількість землі; загальна сума залишеного майна.

У всіх населених пунктах, жителі яких підлягали примусовому переселенню, кількість сімей у посімейних списках і кількість описів майна майже ніколи не збігалась. Те ж саме стосується кількості описів майна і кількості залишених хат. Адже досить часто дві, а то і три сім ї жили під одним дахом.

У багатьох селах, які потрапили у зону інтенсивних військових дій або зазнали нападу польських бойовиків у 1944-1946 роках і родини яких на час переселення залишилися без даху над головою у графі “Будівлі” записано: „спалено під час війни” або „спалено польською бандою”. Якщо переписувачі були порядними людьми або мали відповідні вказівки, то усі спалені приміщення записувалися зі слів переселенців і включалися у загальну вартість залишеного майна. Це мало певне значення для переселенців, оскільки згідно „Інструкції щодо реалізації угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки та Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року після прибуття на нове місце проживання вони мали б отримати нові будівлі і житло на відповідну суму (хоч на практиці це було досить рідко).

Якщо ж радянські переписувачі не мали відповідних вказівок і не надто переймалися проблемами переселенців, то про спалені будівлі нічого не записували і переселені сім’ї після переїзду часто були кинуті напризволяще.

В оцінці майна був значний суб’єктивізм, оскільки одні і ті ж будівлі у різних повітах оцінювалися по-різному. Як правило, сума залишеного майна в описах коливалася від 1 до 20-25 тисяч карбованців за тодішніми цінами. При відсутності житлових і господарських будівель оцінці підлягали лише сад і залишені посіви. Сума тут була вже невеликою – від 100 до 700-800 карбованців. Досить дорого оцінювався ліс, який рахувався за тим чи іншим господарством (за умови порядності і скрупульозності переписувачів).

Земля, скільки б її не рахувалося за господарством, у загальну вартість майна не входила і оцінці не підлягала. У той же час, кожне плодове дерево оцінювалося у 20-30 карбованців. Кількість землі, яка припадала в середньому на одне господарство, коливалася від 0,2-0,3 га до 3-5 га, зрідка – до 10-15 га.

Загальний майновий стан примусово переселених українців Ярославського повіту у розрізі деяких сіл демонструє наступна таблиця[7]:

Населений пункт

К-сть описів майна

К-сть залишених хат

К-сть залишеної землі (га)

Сума залишеного майна (крб.)

1

Запалів

136

136

468,72

607554

2

Мякиш Старий

20

19

56

61300

3

Бобрівка

89

84

247,65

447765

4

Вілька Запалівська

84

79

263,3

383389

5

Дуньковичі

20

17

52,9

47400

6

Корениця

125

121

396,17

615286

7

Конячів

29

24

79,12

168598

8

Дубровиця

144

139

603,29

581679

9

Адамівка

39

38

152,78

167611

10

Павлова

76

77

374.76

401548

11

Слобода

63

61

340,72

247385

12

Красне

31

29

125,66

96457

13

Дібча

106

90

497,11

459952

14

Радимно

108

100

216,9

646629

15

Сколошів

172

160

412,1

953055

16

Задіброва

62

56

179,39

318008

17

Засяння

24

20

37,79

66800

18

Вязівниця

23

23

68,59

141752

19

Сурмачівка

26

25

93,28

112526

20

Цетуля

113

111

308,15

420250

21

Млини

198

185

699

1227264

22

Халупки Хотинецькі

90

87

280.9

497000

23

Добра

139

25

571,48

93994

24

Лежахів

68

62

246,99

380746

Цінна інформація міститься у поешелонних списках, графи яких частково повторюють посімейні списки: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження членів сім’ї; область переселення; зрідка – дата переселення. На відміну від посімейних списків, в яких переселенці одного села записувалися разом, у поешелонних списках вони могли бути записані у різних книгах або у різних місцях однієї і тієї ж книги. Це пов’язано з тим, що часто жителі одного і того ж села переселялися у два етапи, у різні роки або змушені були виїжджати до різних областей. У більшості повітів посімейні та по ешелонні списки є тотожними.

За браком місця для наочності як приклад ми взяли Ярославський повіт. Подібна інформація міститься в документах інших повітів даного фонду.

Отже, архівні матеріали управління у справах евакуації українського, польського, чеського та словацького населення при Раді Міністрів УРСР - важливе джерело і основа усіх досліджень про депортаційно-переселенські процеси у 1944-1946 роках з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя.


[1] Державний архів Львівської області // ДАЛО. - Ф.Р-3229. - Оп.1.- Спр.26. - Арк.487-494

[2] Там само. - Арк.1-38.- Підраховано автором

[3] Там само. - Оп.5.- Спр.60.- Арк..503-527.-Підраховано автором

[4] Там само. - Оп.1.- Спр.24.- Арк..1-266.

   Там само. - Спр.25.- Арк..1-559

   Там само. - Спр.26.- Арк..1-544

    Там само.-Спр.27.- Арк..1-302

     Там само. - Спр.28.- Арк..1-214

     Там само. - Оп.12.- Спр.27.- Арк..1-38.- Підраховано автором

[5] Там само. - Оп.1.- Спр.28.- Арк..1-214.- Підраховано автором

[6] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.

   Там само. - Спр.25.- Арк..31-102

   Там само. - Спр.26.- Арк..107-204,275-312,333-419, 431-434.- Підраховано автором

[7] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.

   Там само. - Спр.2.- Арк.. 1-451зв.

   Там само. - Спр.3.- Арк.. 1-319

   Там само.-Спр.7.- Арк.. 1-20, 195-227, 244-264, 270-368

   Там само. - Спр.8.- Арк.. 1-7,46-60

   Там само. - Спр.12.-Арк. 49-251

   Там само. - Спр.18.-Арк. 1-332

   Там само. - Спр.20.-Арк. 1-183

   Там само. - Оп.12.- Спр.18.- Арк.. 1-172.- Підраховано автором

 

Кислий Василь Миколайович, начальник відділу забезпечення зберігання документів №1 Державного архіву Львівської області, к.і.н.

 

випадковий матеріал
Декларація Народних Зборів “Про державну владу на Західній Україні”