UA
EN
RU

У цьому році виповнюється 120 років від дня народження професора Львівського університету, математика зі світовим ім’ям Стефана Банаха.

Народився видатний учений 30 березня 1892 р. у Кракові. Його батьки закохалися одне в одного в будинку австрійського офіцера Катажина Банах (1864 - ?) працювала там покоївкою, Стефан Гречек, простий селянин, перебуваючи в австрійській армії, був приписаний до того ж офіцера. Катажина і Стефан не могли одружуватися без дозволу армії. У свідоцтво про народження вписана тільки мати Катажина. Немовляті було дано прізвище матері. Через місяць після народження дитини пара вирішила розірвати стосунки, а немовля було відправлено у село, до матері Стефана Гречека. Перед розлукою Стефан дав дві обіцянки Катажині: він буде опікуватися сином до досягнення повноліття, і він ніколи не відкриє йому таємниці, хто є його матір'ю. Стефан Гречек дотримав обох обіцянок. Його син провів дитинство у бабусі, яка жила в невеликому будинку біля Кракова, а юність – з власницею пральні, яка не мала своїх дітей і прийняла маленького Стефана як власного сина.

Стефан Гречек, який мав власну сім'ю, оплачував утримання свого сина. Катажина назавжди зникла з життя Стефана. Через багато років у Львові, в найтемніші часи німецької окупації, батько відкрив деталі його народження. Стефан Банах, уже хворий, якому залишалося жити всього більше року, був у люті від таємниць батька.

            У 1902 р. Стефан Банах розпочав навчання у четвертій гімназії міста Кракова. Математичний талант у Стефана Банаха виявився відразу. "Поза математикою він не цікавився нічим, - згадував його одноклассник. - Якщо він і говорив, то дуже швидко, бо ж думав математично. Він мав такий незвичайний талант швидко мислити, що багато хто думав, ніби він екстрасенс". Однак навіть у цій пересічній гімназії Банах був посереднім студентом. Він ледве отримав свою матуру.

            1910 р. Стефан Банах отримав атестат зрілості і поїхав на навчання до Львова. 

            19 жовтня 1910 р. записався студентом факультету будови машин Львівської політехнічної школи.

            13 жовтня 1911 р. перейшов на інженерний факультет, студентом якого був до 1914 р. Здав іспити на “пів диплом”.

            З початком першої світової війни у 1914 р повернувся до Кракова. До армії його не взяли, він був шульгою та погано бачив не ліве око.

            У 1916 р. Стефан Банах зустрівся з Г. Штайнгауезом. З того часу розпочалась їх наукова співпраця.

           У 1918 р. опублікував першу роботу з теорії функцій дійсного змінного.

           З 1919 р. почав викладати у Львівському політехнічному інституті, а з 1922 р.- у Львівському університеті.

            У 1920 р. подав до Ради філософського факультету докторську працю на тему “O operacjach w zbiorach absfrakcyjnych z zastosowaniem do rownan calkowych”, та отримав ступінь доктора філософії.

            У 1920 р. Стефан Банах одружився з Лукрецією Браус.

            7 квітня 1922 р. Рада філософського факультету надала право викладання математики, Стефану Банаху, як доцентові Львівського університету.

            Міністерство освіти і віросповідання не затвердило габілітацію, оскільки габілітаційна праця була виконана не на мові викладання - польській

          27 липня 1922 р. президент міста іменував його надзвичайним професором. Стефан Банах став керівником IV кафедри математики у Львівському університеті

        У 1922 р. у Стефана Банаха народився син Стефан (1922 – 1999)

        У 1924 р. Стефан Банах став членом - кореспондентом Польської Академії Наук.

        У 1930 р. Стефан Банах одержав премію м. Львова.

        У 1939 р. Стефан Банах став лауреатом великої премії Польської Академії Наук .

         17 листопада 1927 р. Стефан Банах одержав звання професора.

       У 1929 р. Стефан Банах разом з Г. Штайнгауезом заснував часопис “Studia mathematica”

       У 1930 р. Стефан Банах одержав наукову нагороду міста Львова – 7500 злотих

        У 1931 р. Стефан Банах опублікував монографію “Teoria operacyj”

        У 1932 р. у Варшаві була опублікована основна праця Банаха – “Теорія лінійних операцій” та французький переклад “Theorie des operations lineires” Всього учений опублікував 10 підручників для середніх та 2 для вищих шкіл.

       У 1936 р. Стефан Банах виступив з планерною доповіддю на Міжнародному Конгресі в Осло.

        У 1938 р. Стефан Банах видав двотомний курс лекцій з механіки "Mechanika w zakresie szkól akademickich" (Механіка в об'ємі академічних учбових закладів) (Monografie Matematyczne 8, 9). Вона була перевидана в 1947 році, а кілька років тому вийшов його переклад англійською мовою.

        У 1939 р. Стефан Банах отримав нагороду Академії Наук у Кракові – 20 000 злотих

       Перед початком Другої Світової Війни Стефан Банах був обраний президентом Польського математичного товариства.

        З 2 грудня 1939 р. - декан фізико – математичного факультету Львівського університету, з 7 грудня 1939р. - завідувач кафедри аналізу, член - кореспондент Київської Академії

       У 1940 р. Обраний депутатом Львівської міської ради.

       8 березня 1941 р. Вища Атестаційна Комісія затвердила вчену ступінь доктора фізико – математичних наук і звання професора.

Після вторгнення німців (у кінці червня 1941 р.) став годувати вош у бактеріологічному інституті Вейгля. Декілька тижнів він провів у в'язниці, після того як у його квартирі впіймали людей, що фальшуванням німецьких марок. Втім, поки вирішувалося його питання, він у в'язниці зумів довести одну нову теорему.

З серпня 1944 р. завідувач кафедри математичного аналізу, декан фізико – математичного факультету.

Помер 31 серпня 1945 р., похований на Личаківському цвинтарі у склепі родини Рідлів.

З ім'ям Банаха пов'язують насамперед створення сучасного функціонального аналізу. Разом зі своїми колегами (математиками Штейнгауз, Шаудер, Орлича) він підсумовував і узагальнив всі розроблені раніше концепції та теореми, пов'язані з цієї області, і побудував на їх основі струнку систему.

Банах займався також ортогональними рядами, зробив внесок у розробку теорії міри та інтегрування. Ввів поняття повних лінійних нормованих просторів (тепер їх називають банахових просторах), які знайшли застосування в різних сферах математичного аналізу, а також довів ряд фундаментальних теорем

Світлина Стефан Банах у віці 27 років Далі
Світлина Стефан Банах у віці 27 років
Світлина Стефан Банах у віці 27 років Світлина Стефан Банах у трирічному віці Світлина батька Стефана Банаха - Стефана Гречек Особова справа Стефана Банаха - студента Польської Політехнічної школи Особова справа Стефана Банаха - студента Польської Політехнічної школи Особова справа Стефана Банаха - студента Польської Політехнічної школи Особова справа Стефана Банаха - студента Польської Політехнічної школи Оцінка слухання докторської десертацї Стефана Банаха Оцінка слухання докторської десертацї Стефана Банаха Ухвала Ради філософського факультету про надання права викладання математики Стефану Банаху Повідомлення Міністерства освіти і віросповідання про призначення Стефана Банаха надзвичайним професором філософського факультету Львівського університету Службова присяга Стефана Банаха Службова присяга Стефана Банаха Світлина з зображенням родини Стефана Банаха - зліва - дружина Банаха - Лукреція, Стефан Банах, їхній син – Стефан Прохання Стефана Банаха про надання платні за наступні два місяці у зв’язку з витратами на поїздку до Парижа З’їзд математиків у Львові, 1930 рік; Банах - у першому ряду, сидить у центрі Повідомлення Міністерства освіти і віросповідання про надання звання професора Стефану Банаху Підтвердження про виплату Стефану Банаху наукової підтримки наданої Повідомлення Міністерства освіти і віросповідання про надання пільгового паспорту Стефану Банаху для виїзду в Осло на Міжнародний конгрес математиків Про звільнення Стефана Банаха від оплати за житло Особиста картка депутата Стефана Банаха Перша сторінка книги Стефана Банаха “Курс функціонального аналізу” Перша сторінка книги Стефана Банаха  , Гуго Штенгауза “Studia mathemtika Lwow”.1930 Перша сторінка книги Стефана Банаха Світлина Стефана Банаха у віці 44 роки Будівля  Львівського університету з 20 рр ХХ ст
випадковий матеріал
Лист “Про саморозпуск Турківської районної Ради народних депутатів”